понедельник, 10 сентября 2012 г.

Ти іншу покохав

Ти іншу покохав,
Пішов, нічого не сказав
Залишив тільки рану в серці
Пішов і навіть не згадав…
Він не подумав, Боже,
Як тепер без нього
Життя моє, залишив тільки сльози
І сльози капають з лиця мого!!
Неначе дощ із неба,
Ну, навіщо це все треба?
Навіщо жити без кохання,
Без тепла рук його, і голосу його???

Любов…хто придумав її?

любов…хто придумав її?
вона приносить:страждання і щастя,
вона дарує: радість і біль.
спочатку квіти, цукерки, вірші,
прогулянки і признання чудові.
потім, серйозніше все стає,
тепер уже ви парою є.
аж раптом горе,

Іноді так тяжко поставити крапку

Іноді так тяжко поставити крапку,
всі почуття наче в припадку…
Б’ються, пробивають груди з середини,
і цих почутів не буде й половини…
Як що, встою і загою старі рани,
на аркуші життя вони неначе плями…
Ще трішки, я прийду до тями…
Піду іншими шляхами,
де не буде їі, і цих почутів,
я це недавно зрозумів…

А знаєш як болить у мене в серці?


а знаєш як болить у мене в серці?А знаєш як болить у мене в серці?
Не знаєш… бо ніколи не боліло…
Не відкривав душі своєї дверці
і серце твоє ні за ким не мліло.
подумай, уяви лиш, що хтось любить
тебе більш за усе на цьому світі,
байдужістю твоєю себе губить,
не дже від тебе подарунків й квітів…
а лиш чекає крапельку кохання
що дзвінко струни серця зачіпає
лунала б та мелодія до рання,
але чомусь цей інструмент дрімає.

І на асфальті крейдою: «Кохаю»


Кричала, плакала, ридала
Так голосно, а ти не чув.
Я навіть фото твоє цілувала,
А ти голубив іншу, з нею був.
Ти їй писав пісні, поеми і вірші
І на асфальті крейдою: «Кохаю».
А,що до мене?Був ти у моїй душі
Тепер про тебе тихо забуваю.
Вже не кричу, не плачу, не ридаю,
Коли побачу лиш скажу: «Привіт»,
Повз мене йди тебе благаю.
А я піду і за своїм коханням вслід.

Приснись мені…

Приснись мені у сні цієї ночі
і прошепчи слова неголосні.
Тебе побачити я хочу
хоча б у сні.
Приснись мені.
Приснись мені, коли не буду ждати,
коли тебе забуду, то приснись.
І кожен раз, коли лягаю спати
шаленим спогадом у пам”яті явись.
А в небі засвітились зорі
такі безшумно-голосні.
Наперекір йди моїй волі.
О ні!
Не снись мені!
Не смій тривожить сновидіння
І не зворуш спокійний стан.
Я зараз в вільному падінні,
але це правда чи обман?
Та ні!
Тебе побачити я хочу.
Явись мені, хоча б у сні.
Приснись мені у сні цієї ночі
І прошепчи слова неголосні.

воскресенье, 9 сентября 2012 г.

ПРО НАС

Любов жива у нас з тобою,
Гуляли сніжною зимою,
Ішли по вулиці щасливі,
Ще зовсім юні і красиві.
У парі добре,ми це знали
І ранок разом зустрічали,
Були хорошими стосунки,
Розмови теплі,поцілунки.
Весною квіти дарував,
Тебе ласкаво обнімав.
Високо в небі зорі ясні
Недовго сяяли і гасли.
Пливли у човнику рікою,
Заснули тихо під вербою.
І схожий сон приснився нам,
Що ми заходимо у храм.
У ньому тиша,світло ясне,
Палає свічка і не гасне.
І гарний ангел нам сказав:
ПОБУДТЕ ТУТ,Я ВАС ЧЕКАВ.......