Іноді так тяжко поставити крапку

Іноді так тяжко поставити крапку,
всі почуття наче в припадку…
Б’ються, пробивають груди з середини,
і цих почутів не буде й половини…
Як що, встою і загою старі рани,
на аркуші життя вони неначе плями…
Ще трішки, я прийду до тями…
Піду іншими шляхами,
де не буде їі, і цих почутів,
я це недавно зрозумів…